SELF-PRESERVING BEHAVIOUR OF GEORGIAN POPULATION DURING THE PERIOD OF COVID-19 PANDEMIC

ABSTRACT

The following papers deals with self-preserving behaviour in the period of a global problem-COVID-19 pandemic. Positive self-preserving behaviour determines the level of health of an in-dividual and, consequently, of a society. In the period of the pandemic we have witnessed an in-creased interest toward self-preserving behaviour. Apart from observing private hygiene or hy-giene norms and social distancing, there were no other protective mechanisms during the process of the research,and vaccination has not yet begun. As a result of the urgency of the issue, the staff s of Institute Demography and Sociology Ilia State University under the guidance of professor A. Sulaberidze have conducted a sociological research in October 2020, "Awareness of the corona virus pandemic's impact on the social-economic situation of Georgian population and self-preservative behaviour", in four regions of Georgia. The regions were selected based on the level of the coronavirus's proliferation. Respondents were selected using the method of random sampling. We interviewed 500 respondents with the help of pre-composed questionnaires. The following research is one of the attempts in Georgia to study self-preserving behaviour under the circumstances of the pandemic and it shows us to what extent the population's self-preserving behaviour is directed toward defense against the coronavirus. One of the main func-tions of a state is to prevent the spread of diseases and protect its population from harmful in-fluence of environmental factors. In this regard, the state has implemented signifi cant measures;however, they are not sufficient as the joint eff orts of the state and each citizen determine the robustness of a country's population as well as the scope of a pandemic's proliferation. Our goal is to evaluate the efforts of the citizens, as for our objectives, we aim to ascertain the factors which seem auspicious and adverse for the mentioned efforts. The analysis of the research's results out-lined important diff erences between genders with regard to evaluating one's own health and self-preserving behaviour. The researchers had also shown that men value their health more highly and take care of it less. This tendency is immutable even when self-preserving behaviour significantly determines not only the possibility of one's own infection, but also of those surrounding us. Women respondents are more prone to observe every recommendation of epidemiologists than men. The level of population's awareness is high with respect to the symptoms of the infection as well as recommendations for self-protection and the existing infection situation in the country. The dissimilar levels of infection between various regions gave us varying indicators of aware-ness. The higher the infection rate, the higher the awareness rate. The respondents' health condi-tion signifi cantly determines the population's attitude toward the coronavirus infection. Self-assessment of one's health condition has an impact on the level of fear caused by the pandemic. The respondents with chronic ailments are more liable to express fear than those who evaluate their health highly. The perception of the risks associated with the coronavirus infection is diff erent in terms of sexes. Compared to men, women, on average, perceive the coronavirus threat and its subsequent problems more emotionally and give a lower assessment to their health condition. The population's fear of the pandemic is exacerbated by the fact that this viral infection has not been adequately studied yet and we are not aware of its future repercussions or complications. Therefore, those respondents who are fully healthy also express justifi able apprehension. There emerged a proportionate connection between the level of following the epidemiologists' recommendations and perception of the threat of the COVID infection. The more seriously people perceive the mentioned threat, the more eager they are to fulfill the epidemiologists' recommendations.AlternateСтаття присвячена самозберРжувальній поведінці в період глобальної проблеми - пандемії COVID-19. Позитивна самозбережувальна поведінка визначає рівень здо-ров'я людини Ñ– суспільства. У період пандемії посилюється інтерес до самозбережу-вальної поведінки. Окрім дотримання особистої гігієни або гігієнічних норм Ñ– со-ціального дистанціювання в процесі дослідження не було ніяких інших захисних механізмів, вакци націю ще не було розпочато. У зв'язку з актуальністю питання спів-робітниками Інституту демографії та соціології Державного університету Ілії під ке-рівництвом професора А. Сулаберідзе в жовтні 2020 року було проведено соціоло-гічне дослідження «Поінформованість про вплив пандемії коронавірусу на соціально-економічне стано вище населення Грузії та самозбережувальну поведінку» в чотирьох регіонах Грузії. Ре гіони обрано зважаючи на рівень поширення коронавірусу. Респон-денти відбиралися методом випадкової вибірки. Було опитано 500 респондентів за допомогою заздалегідь складеної анкети. Це дослідження Ñ” однією зі спроб вивчити самозбережувальну поведінку в умовах пандемії в Грузії, що показує, як поведінка на-селення направлена на захист від коронавірусу. Одна з основних функцій держави - профілактика поширення хвороб Ñ– захист населення від шкідливого впливу факторів навколишнього середовища. У зв'язку з цим державою реалізовано протиепідемічні заходи;проте Ñ—Ñ… недостатньо, оскільки спільні зусилля держави Ñ– кожного громадянина визначають життєздат ність населення країни, а також масштаби поширення пан-демії. Наша мета - оці нити зусилля громадян, а завдання - виявитифактори, які сприяють Ñ– перешко джають цим зусиллям. Аналіз результатів дослідження виявив важливі відмінності між статями щодо оцінки власного здоров'я та самозбережуваль-ної поведінки. Дос лідження також показало, що чоловіки вище цінують своє здоров'я Ñ– менше про нього піклуються. Ця тенденція незмінна, навіть коли самозбережувальна поведінка значною мірою визначає можливість зараження не тільки людини, а й ото-чуючих. Жінки-рес понденти (на відміну від чоловіків) більш схильні дотримуватися всіх рекомендацій епідеміологів. Рівень поінформованості населення про симптоми інфекції, а також рекомендації з самозахисту Ñ– актуальну інфекційну ситуа †Ñ–ÑŽ в країні високий. Різні рівні інфікування в різних регіонах показали, що чим вище рівень за-раження, тим вище рівень обізнаності. Стан здоров'я респондентів багато в чому ви-значає ставлення населення до коронавірусної інфекції. Самооцінка стану здоров'я впливає на рівень страху, викликаного пандемією. Респонденти з хронічними захво-рюваннями більш схильні висловлювати страх, аніж Ñ‚Ñ–, хто високо оцінює своє здо-ров'я. Сприйняття ризиків, пов'язаних з коронавірусною інфекцією, Ñ” різним залежно від статі. На відміну від чоловіків жінки в середньому емоційніше сприймають за-грозу коронавірусу та пов'язані з ним проблеми Ñ– нижче оцінюють стан свого здо-ров'я. Страх населення перед пандемією посилюється тим фактом, що ця вірусна інфекція ще недостатньо вивчена, Ñ– ми не знаємо про Ñ—Ñ— наслідки або ускладнення в майбутньому. Тому обґрунтовані побоювання висловлюють Ñ– повністю здорові рес-понденти. Виявлено пропорційний зв'язок між рівнем дотримання рекомендацій епі-деміологів Ñ– сприйняттям загрози зараження COVID. Чим серйозніше люди сприйма-ÑŽÑ‚ÑŒ загрозу, тим більше вони виконують рекомендації епідеміологів.